Інвертор живлення, також званий інвертором, — це електронна схема, яка перетворює постійний струм (DC) у змінний струм (AC). Насправді інвертор не виробляє енергію, а лише перетворює наявне джерело постійного струму у змінний струм.
Які типові вхідні параметри інвертора живлення?
Звичайно, це напруга постійного струму, але з різними значеннями: вона може бути невеликою, наприклад 12В DC, 24В DC, 48В DC, середньою — 200В DC, 450В, або високою — сотні тисяч вольт.
У всіх випадках джерело постійного струму має бути стабільним і здатним забезпечувати необхідну потужність для навантаження змінного струму з урахуванням невеликих втрат енергії (неефективностей).
Зазвичай використовують такі типові напруги:
- Невеликі вхідні напруги, такі як 12В, 24В, 48В DC, застосовуються в інверторах для невеликих пристроїв, наприклад, мобільних зарядних пристроїв та побутової техніки.
- Середні вхідні напруги, такі як 200В DC, 450В DC, 1000В DC, використовуються в інверторах для систем сонячних панелей та зарядних пристроїв для електромобілів.
- Високі вхідні напруги, наприклад 100000В DC або вище, застосовуються в інверторах для високовольтних станцій та ліній передачі постійного струму.
Які типові вихідні параметри інвертора живлення?
Існує три параметри, які визначають вихід інвертора живлення, це частота, напруга та потужність.
Ці три параметри визначаються залежно від характеристик та вимог вашого навантаження: чи це 50 Гц або 60 Гц, чи номінальна напруга 120В, 220В або інша стандартна напруга, а також потужність навантаження у ватах або кіловатах (внутрішня доступна потужність інвертора для живлення цього навантаження).
Яка форма вихідної хвилі інвертора живлення?
Основних дві популярні форми вихідної хвилі інвертора, які потрібні для роботи наших змінних навантажень: широтно-імпульсна модуляція (ШІМ) та чиста синусоїда.
Головна різниця полягає в чистоті вихідної напруги, і, звичайно, чим чистіша хвиля (менше спотворень), тим технічно краще для живлення наших навантажень.
Більшість навантажень найкраще працюють з інверторами з чистою синусоїдою, оскільки хвиля є чистою, як у стандартній мережі змінного струму. Наприклад, двигун нормально працює на інверторі з чистою синусоїдою, а при використанні інвертора з широтно-імпульсною модуляцією він нагрівається, видає шум і може працювати з нестабільною швидкістю або крутним моментом.
Для деяких типів навантажень обидва типи інверторів можна використовувати без проблем, наприклад, для пристроїв із імпульсним живленням (персональні комп’ютери, DVD-програвачі тощо), тому загалом більшість електронних пристроїв нормально функціонують при роботі з інвертором на основі широтно-імпульсної модуляції.
Хоча інвертор з чистою синусоїдою технічно кращий, він дорожчий за модифікований синусоїдальний інвертор, але різниця в ціні зазвичай не перевищує 20-30%.
